Всеукраїнське Товариство “Лемківщина” створене 10 листопада 2001 року на З’їзді лемків України у м. Львові і зареєстроване 12 липня 2002 року у Міністерстві юстиції України, № 1811.

Товариство є всеукраїнською громадською організацією і об’єднує громадян України – лемків (русинів) – етнографічну групу українського народу та інших осіб, які визнають наш Статут.

Лемки в Україні проживають трьома групами.

Найбільш численною групою є депортовані з Лемківщини в 1944 – 46 рр. Тоталітарні режими Польщі і СРСР за національною ознакою вигнали лемків з споконвічних прадідівських земель.

Ще не закінчилася війна, як біля 500 тисяч українців депортовано в УРСР і розкинуто по всіх областях. Лемки – горяни опинилися в степах Одеської, Кіровоградської, Донецької, Херсонської, Миколаївської областях, де кардинально змінився їх традиціяйний спосіб життя. Більшість не витримала такої долі і тікали до Західної України.

Не у кращий спосіб проходила депортація десятків тисяч лемків у 1947 році згідно акції “Вісла” на німецькі території.

Під час депортації знищено цілі села, вбито сотні людей, замордовано десятки священиків, спалено і зруйновано більше 250 церков.

Депортація знищила духовну і матеріальну культуру лемків. Це трагічна сторінка нашого народу, яка поставила нас на межу зникнення. На очах сьогоднішньої цивілізації зникає один із субетнос українського народу.

До цього часу ніхто не вибачився перед нами за цю трагедію, не відшкодовано моральні і матеріальні кривди.

Історія депортації, митарства, відношення влади до переселенців, причини депортації, відповідальність за трагічні долі тисяч краян – вимагає нових досліджень, поглядів та стверджень.

Ми вимагаємо політичної оцінки подій в 1944 - 47, 51 рр. від сьогоднішньої влади України.

Друга група лемків – автохтони, які проживають у Закарпатській області. За часів радянської влади замовчувалось все, що пов’язано з етногрупами українського народу.

До сьогоднішнього дня іде полеміка між ученими про русинів – історичну назву українців.

В Закарпатті проживають біля 100 тисяч наших краян – лемаків. В області створений музей лемківської культури (с. Зарічево), мистецькі лемківські колективи, обласна організація Всеукраїнського Товариства “Лемківщина” та ін.

Третя група лемків відкрита недавно, дякуючи засновнику Всеукраїнському Фонду Роду Лимич - Андрію Лимичу. Тисячі наших краян було переселено в 17 – 18 столітті в центральні області України – Вінницьку, Чернігівську, Сумську, Черкаську області, де після національно – визвольної війни залишилося багато вільних земель. Шляхта спішила заселяти ці землі. Необхідно провести грунтовні дослідження, з яких місцевостей Лемківщини чи Бойківщини були переселені чи депортовані цілі села. Який вплив мала на місцеве середовище самобутня культура переселенців?

Метою нашого Товариства є сприяння етнічному відродженню Лемківщини, дослідженню, розвитку і популяризації самобутньої культури лемків (русинів), їх традицій і звичаїв, духовності та захист спільних інтересів краян.

Членами Товариства зроблено багато справ на громадських засадах. Перш за все створено всеукраїнську громадську організацію з структурними підрозділами. Тільки в Тернопільську, Львівську та Івано-Франгківську обласні організації ВУТЛ входять десятки тисяч краян. Нові осередки створені в Донецькій і Луганській областях. Товариство підняло з колін тисячі краян, які перестали соромитися і гордо заявляють, що вони - лемки.

Керівництво ВУТЛ провело зустрічі з керівниками Верховної Ради України, Державної адміністрації Президента, Міністерств, Державних комітетів України, обласних та районних адміністрацій.

У Верховній Раді України зареєстровано проекти про депортацію, які подані Юлією Тимошенко та Михайлом Косівим. Їх підготовку проведено разом із Колегією Товариства. Прийнято Закон України про статус учасників війни, де враховано наші вимоги.. Кабінет Міністрів України у травні 2004 року затвердив “Програму підтримки та збереження культурної спадщини лемків на період до 2009 р.”

У зв’язку з відзначенням 60 - річчя депортації вийшли відповідні Укази Президентів України в 2004 і в 2005 роках. На жаль багато документів на рівні Президента, Кабінету Міністрів України не виконуються повністю. З нашої ініціативи та підтримки місцевої влади організовано Всеукраїнський фестиваль лемківської культури в Монастириську, регіональні фестивалі в Чорткові, Бориславі, Городку, проведено концерти в Тернополі, Львові, Києві, Житомирі. Створено Монастириський обласний музей лемківської культури, музей “Лемківщина” в Тернополі, музейні кімнати в районах. Проводяться мистецькі виставки, наукові конференції, традиційні Різдвяні свята. З’явилося багато нових мистецьких колективів. Видаються газета “Дзвони Лемківщини” та “Лемківський календар”.

З створенням ВУТЛ почався справжній процес відродження лемківської культури.

Ми розуміємо, що проблеми існування нашого субетносу не можуть бути вирішені на громадських засадах. Це державна справа Польщі та України, а можливо світової спільноти. Лемки живуть з надією на етнічне відродження Лемківщини.

З цією метою відкриваємо офіційну ВЕБ – сторінку.

Про діяльність Всеукраїнського Товариства “Лемківщина”, про видатних лемківських діячів, про наші проблеми має знати світова громадськість.

Ми будемо раді Вашим порадам, моральною підтримкою та матеріальною допомогою.

З повагою до Вас
Голова Всеукраїнського
Товариства “Лемківщина”                           Олександр Венгринович

Наші реквізити :

Всеукраїнська громадська організація
“Всеукраїнське Товариство Лемківщина”
46001 м. Тернопіль,
бульвар Т. Шевченка, 21
Код 26198614
Р/р 26003770583640 АКБ "Укрсоцбанк"
м.Тернопіль, МФО 338017